Я поднимаю свой бокал
Искристого вина,
Пью за тебя, ведь ты одна
Всю жизнь мою нужна.
И взгляд твоих прекрасных глаз
Всегда меня манИт,
Я пью вино но не оно
Меня сейчас пьянит.
Лишь от тебя бываю пьян ,
Такая ты одна,
Хочу держать в руках тебя,
А не бокал вина.
Ты как безбрежный океан,
Как сказка,млечный путь.
Я на руки тебя возьму
И в небеса умчусь.
Ты мой рубин ,ты мой букет
Из темно алых роз,
Как счастлив я ,что ты со мной,
Ведь ты из моих грез.
Ты мой подарок для меня-
Искристое вино,
Ведь только ты меня пьянишь
Одна ,а не оно.
И в мире нет других таких-
Похожих на тебя,
Налью тебя к себе в бокал
И выпью всю до дна.
Прочитано 10951 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
