Листя над путівцями — як дорожні знаки.
Линуть птахи на південь, пшениці ще стоять.
І лежать під камінням москалі і поляки,
А євреї — вони ніде не лежать.
А євреї хмаринками мають в узвишші.
Їх могили шукати — даремний тягар.
Бо ж євреї мудріші, бо ж євреї хитріші
І до Бога пролізли через димар.
Камінця, навіть пісні від жидів не лишилось,
Тільки ряд черевичків дитячих, малих.
Що б не сталося з ними, віджени всяку жалість.
Краще ще раз послухай, що кажуть про них.
Над шляхами листя — як дорожні знаки.
Линуть птахи на південь, пшениці ще стоять.
І лежать під камінням москалі і поляки,
А євреї — вони ніде не лежать.
Освенцим, 1966
Комментарий автора: Переклад вірша Олександра Городницького.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А я буду Господа славить за Его страданья - Мария Пономарева Господь Иисус - мой Творец, мой Отец, мой Спаситель и к Нему одному стремится душа моя! В Нем совершилось спасение мое! Он - Единственный, Кто любит меня больше жизни! Ведь Он отдал ее за меня там, на Голгофском кресте... И Он умирал не только за меня, но и за тебя тоже! А где ТЫ был, когда Его распинали, на чьей стороне, на той где громко "распни!" кричали или ты как Мария, Иоанн, - стоял ли до последнего под крестом...? А знаешь, друг...
"Чтобы спасти тебя, Он умер на кресте,
И для Него теперь тебя дороже нет,
А оценил ли ты дар Божий во Христе?
Послушай друг, не мне, но сердцу дай ответ..."
